Я бавив твоє серце,я тихо дихав в юрбі
Не погасив інерцій,сховався у тобі
Не знав,не знав як треба,надумав триста питань
Не зазирав у себе,коли без коливань
Старе вагітне сонце-у камеру жовтих днів
Рослин,птахів,японців-тобі в колекцію снів
В мою новеньку шкіру-колючки твоїх надій
У мертвому ефірі чекатиму подій
Равликом мандрував по торішнім небі
Погляди тамував,бо нечисті,мей бі
Запахом,дотиком вполював Джоконду
І скляним потягом-в бесконечне рондо...
