Ти така неприступна, що я вмираю
І поки я тебе обману, назовсім зникну.
Ти ламала життя як гілля одна
І нікого не кликала ти шалена, дика, люба.
Звільняю голову свою для тебе, сію квіти
Бо маю лиш одну таку, не можу не хотіти
І тіло твоє крізь дощі, навішу покривало
Давай, живи в моїй душі мені ж бо завжди мало.
Очі твої, навіщо я їх покохала, очі твої...
Очі твої, за тебе сердце виїдала...
Не дивися на моє лице, ну
То воно через сльози мої по тобі в'яне
Але разом ми зможемо все тут
А якщо вже не стане землі, то неба стане,
Люба
Звільняю голову свою для тебе, сію квіти
Бо маю лиш одну таку, не можу не хотіти
І тіло твоє крізь дощі, навішу покривало
Давай, живи в моїй душі мені ж бо завжди мало.
Очі твої, навіщо я їх покохала, очі твої...
Очі твої, за тебе сердце виїдала...
Очі твої, навіщо я їх покохала, очі твої...
Очі твої, за тебе сердце виїдала...
Звільняю голову свою для тебе, сію квіти
Бо маю лиш одну таку, не можу не хотіти
І тіло твоє крізь дощі, навішу покривало
Давай, живи в моїй душі мені ж бо завжди мало.
