Ніч, здимає ніч вгорі вітрила,
Крила.
Ти мене в таємні сфери заманила,
Мила.
Чи я сплю, чи це я вже вмираю,
Гадаю.
Чи то сам я, чи тінь,
Тінь моя
Блудить степом, степом зеленим,
Блудить степом.
Світло, зелене світло струмиться неспинно по всій дорозі,
Космосі.
То є раптовий спалах чудовий на цій планеті -
Кометі.
Вірю я, що усе, все буває.
Немає
Лиш мене в тім краю, в тім раю.
Моя дивна постать - фігура блудить степом.
Хай не зрадіє останнє
Світання
Моїм рисам, моїм речовинам -
Клітинам.
Задля тебе, кохана,
Я позбудусь навічно фізичного тіла,
Ай, мила.
Я займуся вогнем -
Міжзоряним дощем,
Ненаглядна моя.
