- Зорі яснії, місяцю мій, хто тут зі мною?
- Ніч опустилась і тихо іде світ за водою...
- Чуєш, скажи мені своє ім’я!
- Давно забув і не знаю, хто я.
- Даремно.
- Хлопче, озвися, ходи-но сюди, глянь мені в очі!
- Що ж ти побачиш? Лиш зорей вогні - відблиски ночі.
- Знаєш, я певно чекала тебе...
- Ні, бо в мені вже ніщо не живе.
- Даремно...
- Де ти, п’янкая спокусниця снів, що ти бажаєш?
- В чистому світлі зірок розкажу про те, що не знаєш.
- Та що ж я не знаю? Я - сокіл і крук!
- Я полоню тебе ніжністю рук...
- Даремно!
- Бо я лиш спочину і далі злечу в ніч буревієм!
- Стій! Зупинися! Так просто піти ти не посмієш!
- Моє спасіння - нестримний політ...
- Моє життя - Зачарований світ.
- Даремно...
