Вітер колише твоє військо,
Ти нескінчене і так близько...
А понад лісом Сонце встає.
Дякую, поле, за те, що ти є!
Я народився в ньому й виріс,
Радість і смуток лиш йому ніс,
В чистому полі із нею один,
Чистого поля я вірний син.
Дай тобі Боже довгі літа,
Мир яснооким твоїм квітам,
Хай наше сім’я в тобі проросте,
Рідная мати завжди цвіте хай!
Вітер колише твоє військо,
Ти нескінчене і так близько...
Світ прокидається: Сонце встає,
Дякую, поле, що ти в мене є...
Дякую, поле, за те, що ти є.
